Державний екологічний контроль по-новому
Яким буде державний екологічний контроль? Від відповіді на це питання залежить якість життя наступних поколінь.
Концентрація токсичних сполук в українських річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.
Україна займає 8-ме місце в Європі та 43-тє у світі за рівнем забрудненості повітря.
Кількість видів тварин, що перебувають в нашій країні на межі зникнення за останні 40 років збільшилась у 8 разів.
Це просто факти про екологічну дійсність. І це тривожний сигнал, який змушує нас усіх задуматись про майбутнє.
Державний екологічний контроль – інструмент, який допоможе зупинити сповзання до катастрофи. Ось тільки потрібно зробити його ефективним: щоб ніхто з порушників не уникав покарання, щоб бізнес був зацікавлений у модернізації своїх потужностей, щоб ми могли не лише реагувати на надзвичайні екологічні ситуації, але й попереджувати їх.
Саме для цього більш ніж рік тому в парламенті зареєстрували законопроект 3091 "Про державний екологічний контроль" – перший комплексний законодавчий документ, що регулює цю сферу.
Він, нарешті, впорядковує всю систему, прибирає дублювання повноважень між різними державними органами, конструює механізми реалізації тих функцій, якими наділені контролюючі установи.
У вересні 2020 року Комітет з питань екологічної політики через значну кількість зауважень спрямував його на повторне перше читання.
Робоча група при Міндовкіллі доопрацювала законопроект, врахувавши конструктивні пропозиції. До процесу долучились не лише народні депутати та управлінці, але й екологи та представники бізнесу.
В результаті ми отримали вдосконалений документ, який сміливо можна виводити на стадію фінального голосування. І тому 17 березня профільний Комітет рекомендував його до розгляду у сесійній залі Верховної Ради.
Чим же відрізняється оновлений варіант законопроекту про державний екологічний контроль від попередньої своєї версії?
- Держекоконтроль буде поширюватись не лише на підприємців та фізосіб, але й на органи місцевого самоврядування, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- Державний екологічний контроль частково виводиться з-під дії Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності". Наразі щодо більшості контролюючих установ це вже зроблено.
- Чітко визначені як права, так і обов’язки підприємців під час перевірок. Наприклад, забороняється змінювати адресу та правила внутрішнього трудового розпорядку, чим зараз надто часто зловживають.
- Присутність керівника та його уповноваженої особи при перевірці тепер вже не є обов’язковою. Це допоможе розблокувати перевірки багатьох підприємств-забруднювачів, які за допомогою такого нехитрого прийому роками уникали відповідальності.
- Тимчасово призупинити роботу підприємства може лише суд, але порушник нестиме відповідальність за невиконання відповідного припису.
- ДЕІ буде ліквідована і на її базі створять новий орган державного екологічного контролю.
- Повноваження цієї нової установи та інших органів влади чітко розмежовані. Зокрема, за Держгеонадрами залишаться питання надрокористування, за Держгеокадастром – контроль зняття ґрунтового покриву, за Держрибагентством – питання водного біорізноманіття, а за органом держекоконтролю – природоохоронні функції.
- Зарплата співробітникам органів державного екологічного контролю буде підвищена. Вона становитиме мінімум 13 134 грн (зараз – від 5 500 грн). Це зробить їх роботу більш ефективною та мінімізує корупційні ризики.
Ухвалення законопроекту 3091 допоможе гідно відповісти на виклики, що стоять перед екологією: нестача питної води, забруднення повітря, втрата біорізноманіття, зміни клімату.
Звичайно, декому ця реформа не подобається, бо порушникам доведеться відповідати перед законом. І тому проти неї розгорнули атаку ті, хто й далі хоче безкарно знищувати довкілля. Тиражуються залякування та міфи, розраховані на нефахівців в екологічних питаннях.
Перший міф про те, що, мовляв, законопроект йде в розріз з європейською та світовою практикою. Але насправді він є засобом виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Вона проголошує, що "екологічна політика ґрунтуватиметься на принципі обережності та принципах, які вимагають застосування превентивних заходів, відшкодування в пріоритетному порядку шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, та сплати штрафу забруднювачем навколишнього середовища".
Отже, треба дати держекоконтролю реальні інструменти для виконання своїх функцій і саме на це спрямований законопроект 3091.
Другий міф – це розповіді про те, що новий орган екологічного контролю матиме надто широкі повноваження.
Насправді, повноваження залишаться майже незмінними. Додається лише право інспектора подати запит на отримання у підприємства інформації перед тим, як іти на перевірку. Причому, це в інтересах самого бізнесу, бо попереднє знайомство з даними зменшить тривалість заходу контролю.
Також орган держекоконтролю матиме можливість вживати адміністративно-господарські санкції. Але аналогічні повноваження є сьогодні у Держпраці, Держпродспоживслужби та органів ринкового нагляду.
Якщо ми порівняємо повноваження органу держекоконтролю в Україні з аналогічними установами в Європі та США, побачимо, що у нас, навпаки, надто стримано підходять до наділення його новими функціями.
В Англії Агентство навколишнього середовища (EA) – це не лише контролюючий, але й дозвільний орган. Він дає дозволи на викиди або іншу діяльність, що може призвести до забруднення навколишнього простору.
В Сполучених Штатах Америки Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) також надає дозволи на використання небезпечних речовин, на утилізацію відходів, на викиди в повітря тощо.
А в Ізраїлі існує власна "зелена" поліція, яка має право входити на будь-який об’єкт, допитувати підозрюваних, вилучати предмети, проводити обшук, штрафувати, відкривати кримінальні провадження, виписувати приписи.
Отже, законопроект 3091 не загрожує бізнесу, а навпаки допоможе йому рухатись в руслі тих європейських практик, що визначають сьогодні екологічну політику Євросоюзу.
Якщо Україна проголосила європейський вектор розвитку, вона не може безнадійно відставати від Європи, бо тоді ризикуємо отримати нову "залізну завісу", що відділить нас від ЄС.
Але найголовніше – краща екологія в Україні потрібне не німцям, французам чи італійцям. Вона потрібна нам з вам та нашим дітям. Сьогодні це питання якості життя майбутніх поколінь, до якого треба ставитись надзвичайно відповідально.
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України