У законі про екологічний контроль потрібно збалансувати приватні та публічні інтереси, UBTA
Поточна версія проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» №3091 не може бути підтримана. Причина – його норми монополізують контрольні функції в руках одного органу влади та наділяють його надто широкими правами на втручання у діяльність суб’єктів господарювання. Про це ідеться у оприлюдненій офіційній позиції UBTA, повідомляє пресслужба Асоціації.
«Зі свого боку, аналітичний відділ UBTA провів розширений аналіз законопроєкту № 3091. Автори дослідження, провівши консультації з членами – представниками бізнесу Асоціації, дійшли висновку, що даний документ необхідно доопрацювати через значні конфлікти у низці його положень. За результатами вивчення положень проєкту Закону № 3091, 11 травня 2021 року UBTA сформувала та направила листа Голові комітету з питань екологічної політики і природокористування Верховної Ради України Олегу Бондаренку. У даному листі міститься повний перелік проблемних місць законопроєкту та висновки щодо наслідків їх реалізації», – зазначили в Асоціаці.
У офіційній позиції Асоціації вказується, що модель правового регулювання здійснення контрольних заходів, запропонована у Проєкті, порушує загальноправовий принцип пропорційності, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів. Відповідно до нього, цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Зазначається, що екологічний контроль виводиться з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який є базовим актом у цій сфері і приймався з метою створення єдиного узгодженого правового поля, яким буде регулюватися порядок проведення заходів контролю суб’єктів господарювання.
Було розглянуто окремий блок проблематики, що стосується правової невизначеності сфери застосування закону, конфлікту інтересів щодо контролю дотримання закону на місцях та появи корупційних ризиків. Занадто широкі повноваження запропонованого контрольно-регуляторного органу створює підґрунтя для проведення великої кількості безпідставних позапланових перевірок та передбачає можливість проведення заходу контролю без керівника чи уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Це, на думку членів UBTA, створює значний тиск для підприємств.
Проект закону розв’язує руки окремим фізичним особам та громадським організаціям та дає можливість робити запити на безпідставні позапланові перевірки до будь-якого підприємства. Згідно з Проектом, для цього достатньо повідомити про порушення вимог природоохоронного законодавства. Задля боротьби з цим явищем необхідно в Проекті закону прописати форму звернень, зміст та підстави для таких випадків», – відзначили в Асоцації.
Також в організації відмітили, що у документі наявний конфлікт інтересів через встановлення статтею 12 заходів державного екологічного контролю щодо органів місцевого самоврядування (ОМС) повноваженнями щодо екологічного контролю. Це призводить до того, що ОМС будуть контролювати самі себе.
Аналітики наголошують, що сам контроль здійснювати теж складно з огляду на недостатню обґрунтованість підстав. Наприклад, у Проекті в якості такої виступають «дані державної системи моніторингу довкілля», яка фактично відсутня і не фінансувалась у достатньому обсязі протягом останніх років.
Щодо відповідальності суб’єктів господарювання звертається увага на відсутню співрозмірність між встановленим розміром штрафу за недопущення інспектора до проведення заходу контролю – 300 мінімальних заробітних плат (1,8 млн грн) з розмірами інших штрафів за фактично вчинені порушення екологічного законодавства – від 30 до 60 мінімальних заробітних плат (180 – 360 тис. грн)», – ідеться у матеріалі.
Асоціація переконана, що розробка та обговорення цього Проєкту суттєво відрізняється від цивілізованих процедур, які використовуються у світі і встановлені міжнародною спільнотою. Цей процес відбувався без врахування зауважень всіх зацікавлених сторін, у тому числі бізнесу і профільних асоціацій.
UBTA, виголошуючи позицію членів – представників українського бізнесу, вважає, що без приведення цього Проекту закону у відповідність із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також без врахування висловлених зауважень, його прийняття не може бути підтримане)», – наголосили в Асоціації.