Міндовкілля: Без дієвої європейської системи держекоконтролю в Україні і надалі безкарно завдаватимуть шкоду довкіллю
Пострадянська система державного екологічного контролю, що не змінювалась десятки років, дублювання функцій 8 центральними органами виконавчої влади та як результат наявність низки корупційних схем, недопуск інспекторів на підприємства і низький рівень відповідальності за екологічні правопорушення. А ще правові колізії у законодавстві та завідомо програшні справи у судах. Це неповний перелік проблем, що ніяк не сприяють захисту довкілля. Коли ж в Україні запрацюють проєвропейські інструменти державного екологічного контролю? – про це говорили сьогодні на прес-конференції в ІА "УКРІНФОРМ".
За словами виконавчого директора МБО «Екологія Право Людина» Олени Кравченко, за рік від забрудненого атмосферного повітря в Україні помирає 55 тис. людей від серцево-судинних хвороб і онкозахворювань. Це 94,2 млн доларів США втрат для економіки, або 27% ВВП всієї України. Україна займає 5 місце по смертності на 100 тис. осіб населення.
«Неефективний державний контроль призводить до забруднення довкілля та, як наслідок, збільшення захворюваності і смертності в Україні. Є системні проблеми, які необхідно вирішувати саме на законодавчому рівні», - розповів заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Шахматенко.
Законопроект № 3091 «Про державний екологічний контроль» передбачає створення системи дієвого та ефективного екологічного контролю в Україні. Зокрема документ:
- врегульовує наявні колізії та правові невизначеності у законодавстві;
- встановлює адміністративно-господарську відповідальність суб’єктів господарювання за правопорушення;
- визначає порядок проведення перевірок не лише суб’єктів господарювання, але і органів державної влади та місцевого самоврядування;
- закріплює заходи з виявлення та притягнення фізичних осіб до відповідальності за екологічні правопорушення;
- чітко окреслює права та обов’язки суб’єктів господарювання та інспекторів;
- усуває прогалини законодавства, що стосуються прийняття та використання методик нарахування збитків;
- посилює громадський контроль за діяльність інспекторів.
- змінює підхід до ризик-орієнтованого принципу, виводячи найбільших забруднювачів у окремий четвертий рівень ризику.
«Коли ми повністю змінимо функціонал, інструментарій, встановимо запобіжники та чітку відповідальність, лише тоді зможемо якісно реформувати Державну екологічну інспекцію та створити дійсно дієвий орган контролю. У іншому випадку, результату не отримаємо», - наголосив Роман Шахматенко.
«Реформа екологічного контролю є наскрізною. Без комплексних змін у системі нагляду жодна реформа у сферах управління відходами, лісового господарства, водних ресурсів, контролю за промисловим забрудненням не запрацює», - відзначив голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.