Після інциденту на "Рівнеазоті": наступна аварія - питання часу?
На підприємстві "Рівнеазот" тривають роботи з усунення наслідків розгерметизації трубопроводу в цеху азотної кислоти. Місцева влада заявляє, що загрози довкіллю й життю людей немає, однак екологи налаштовані скептично.
Жителі Рівного стали свідками рудої хмари диму, що піднялася в повітря після аварії на заводі "Рівнеазот" у середу, 20 липня. Причиною могла бути корозія ділянки трубопроводу або невідповідність матеріалів трубопроводу заявленим характеристикам виробника, повідомив згодом міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський.
На самому підприємстві заявляють про "разовий викид нітрозних газів у незначній кількості". Тим часом у Державній службі України з надзвичайних ситуацій та в Державній екологічної інспекції запевнили, що жодної загрози населенню та довкіллю немає. У Рівненській ОДА теж повідомили, що після проведення місцевим гідрометцентром замірів у чотирьох довколишніх селах, а також у самому Рівному перевищення гранично допустимої концентрації діоксиду азоту в повітрі не виявлено. Однак опитані DW експерти та місцеві жителі заспокійливих висновків геть не поділяють.
Екологи рівнянам: зачиняйте вікна
"У таких ситуаціях треба герметично закривати вікна", - наполягає агрохімік, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Адаменко. Експерт застерігає, що наслідки останньої аварії на Рівненщині ще можуть дати про себе знати згодом. "З точки зору агрономії, якщо азотні кислоти потрапляють у ґрунт, я не можу дати гарантії, що там не буде надлишків нітратів. Все залежить від концентрації й дози", - каже Адаменко. Він нагадує про масштабну екологічну катастрофу в Армянську 2018 року на заводі "Кримський титан", де трапилося сірчане забруднення довкілля. "Зрозуміло, що це шкідливі речовини, особливо, якщо ними дихати. При взаємодії з водою можуть бути кислотні опади, що призводять до плям на рослинах", - сказав учений у коментарі DW.
"Ця ситуація показала нам, що цивільний захист населення не працює добре, адже рівняни дізналися про аварію зі соцмереж і довго не знали, чи нам зачиняти вікна, чи виїжджати з міста", - розповіла у розмові з DW голова правління рівненської громадської організації "Екоклуб" Наталія Холодова.
З "Рівнеазотом" у місцевих екоактивістів давній відкритий рахунок: за оцінками організації, завод є найбільшим забруднювачем в усій області, відповідальним за третину усіх канцерогенних викидів. Та невдовзі поруч із ним має бути зведено деревообробний завод іншої компанії. Екологи та місцеві жителі вже виходили на акції протесту проти його будівництва, побоюючись погіршення ситуації з забрудненням повітря.
На Рівненщині, де природа роками потерпає через нелегальний видобуток бурштину, питання екологічної безпеки стоїть для місцевих жителів особливо гостро. В обласному центрі теж є проблеми з довкіллям - вміст аміаку в річці Усті перевищує норму в кілька разів, свідчать регулярні аналізи Держекоінспекції у Рівненській області.
Утім, вимоги закриття або перенесення "Рівнеазоту" в місті лунають рідко, адже завод є практично містоутворюючим і забезпечує близько половини надходжень до бюджету Рівного. "Якщо підприємство зупиниться, відчуємо всі - і я, і ви… Десь не буде поставлено дитячий майданчик, десь не заасфальтуємо дорогу", - пояснював кілька років тому нині вже колишній мер Рівного Володимир Хомко. Тому запити у місцевих активістів вельми скромні - встановити датчики, які б передавали дані з міста напряму до системи індексу якості повітря Європейського екологічного агентства, каже Наталія Холодова.
Не перша аварія
Синтетичний аміак, мінеральні азотні добрива та іншу хімічну продукцію на заводі у селі Городок під Рівним виробляють ще з радянських часів. Офіційною датою запуску "хімічного первістка Полісся", як називає себе підприємство на власному сайті, вважається 1969 рік. Сьогодні це одне з найбільших хімвиробництв України, яке з 2011 року входить до бізнес-імперії олігарха Дмитра Фірташа - Group DF. Сам Фірташ останніми роками зайнятий судовими позовами за кордоном, а у червні цього року потрапив під персональні санкції РНБО України.
Повідомлення про аварії й витоки небезпечних речовин із "азотних" підприємств Фірташа надходять доволі регулярно: на черкаському "Азоті" у 2018-му мав місце випадок розгерметизації на трубопроводі видачі рідкого аміаку з наступним виливом, як було вказано згодом у повідомленні міської влади, "незначної кількості аміаку". З ознаками отруєння тоді госпіталізували 53 школярів і двох учителів розташованої недалеко від заводу школи. У пресслужбі Фірташа тоді спростовували причетність "Азоту" до цього інциденту.
Регулярно фігурує у хроніці надзвичайних ситуацій і "Сєверодонецьке об'єднання "Азот": у березні цього року в цеху виробництва аміаку стався викид пари на засувці трубопроводу - травмувалося два працівники, один помер згодом. А 2019 року на цьому ж заводі стався витік аміачної води. Інспектори Держекоінспекції, які у серпні 2020-го спробували потрапити на завод, навіть не були допущені до проведення перевірки. Та найбільша техногенна катастрофа з викидом аміаку в повітря сталася на горлівському заводі Фірташа - концерні "Стирол" у 2013-му. Тоді загинуло шестеро осіб, десятки постраждали. Після російської агресії на Донбасі цей завод залишився на непідконтрольній Києву території.
Як запобігти наступній катастрофі?
Із відповіді пресслужби Group DF на запит DW випливає, що наразі у Рівному працює комісія, яка розробляє заходи щодо зниження виробничих ризиків у майбутньому. На модернізацію підприємства цього року передбачено 130 мільйонів гривень, зазначають у пресслужбі. Найближчим часом мають відбутися додаткові технічні перевірки безпеки роботи і на інших підприємствах групи компаній.
До слова, провести системну модернізацію і підвищити екологічну безпеку - одна із ключових рекомендацій "Стратегії розвитку хімічної промисловості України до 2030 року", розробленої Союзом хіміків України.
У 2017 році Україна взяла на себе зобов'язання в рамках угоди про асоціацію з ЄС запровадити положення Директиви 2010/75/ЄС "Про промислове забруднення", де, зокрема, ідеться і про "важливість запобігання аваріям та інцидентам і обмеження їхніх наслідків". Поки в Україні тільки відбувається реалізація цих положень, екологічні активісти застерігають від виникнення нових позаштатних ситуацій.