О новий чистий світ
Світ заплатить вищу ціну за скорочення вуглецевого сліду. Країни, що розвиваються, - і Україна з ними - заплатять втричі більше.
Платити почнемо реально приблизно з 2026 року, але готуватися треба прямо ось зараз. А точніше, треба було вчора, пише Світлана Шмельова в №15 Журналу Корреспондент.
Що насправді сталося: ЄС переглянув у бік різкого посилення умови Green Deal (Зеленої угоди), якими регламентовані темпи скорочення викидів парникових газів, скорочення вуглецевого сліду в усіх галузях - від промисловості і енергетики до сільського господарства і комунального господарства.
Уже місяць експерти, промисловці, єврочиновники (українські - поки ні) бурхливо обговорюють ініціативу Fit55, з якою виступили керівники Єврокомісії. Суть її в тому, щоб скоротити викиди парникових газів бодай на 55% до 2030 року в порівнянні з базовим рівнем 1990 року. 14 липня пакет заходів був представлений Єврокомісією - це свого роду протокол про наміри. Тобто він не є законом прямої дії. Далі два-три роки процесу впровадження цієї грандіозної і за витратами, і за викликами програми. Спочатку пройде обговорення запропонованих Єврокомісією норм, потім приймуть відповідні Директиви ЄС, а після окремі держави ЄС введуть відповідні норми в національне законодавство.
Тобто реально на підготовку до нової карбонової реальності нам відведено два-три роки. Далі - складності. А саме: додаткові податки на ввезену в ЄС продукцію, якщо вона зроблена з високими обсягами викидів.
Що буде змінено в цілому - обмеження на викиди будуть зачіпати навіть ті галузі, які раніше регулювання зазнавали слабко або не зазнавали. Наприклад, авіацію, морський транспорт і навіть ЖКГ.
У чому конкретно жорсткість? Мінус 55% до 2030 року, хоча раніше йшлося в Green Deal про 60% тільки до 2050 року. Зараз, до речі, до 2050 року планують домогтися повної вуглецевої нейтральності ЄС. Фінансувати все це ЄС стане зі спеціальних фондів, які частково будуть наповнюватися податками на імпортовану продукцію, яка вироблена з високим рівнем вуглецевого сліду. А почасти - за рахунок плати за вуглецевий слід всередині ЄС. Для домогосподарств (читай: пересічних громадян), дрібного бізнесу тощо. Зрослі витрати планують компенсувати спеціальними субсидіями.
Тут важливо розуміти: хоча реально нові правила будуть введені через кілька років, старі ніхто не скасовував, а виконання більш жорстких норм треба готувати вже зараз. Так а що у нас з темпами декарбонізації?
За останні 10 років Україна знизила викиди забруднюючих речовин практично удвічі, правда, більшою мірою на це вплинула деіндустріалізація країни. Але деіндустріалізація - це навряд чи хороша ідея. Тому що вона означає скорочення і без того невисокого ВВП країни, згортання робочих місць, скорочення доходів держбюджету, проблеми в індустріальних містах.
Тому вихід не в деіндустріалізації, а в трансформації промисловості. Саме цим шляхом пішла група Метінвест, яка вже демонструє лідерські позиції в декарбонізації своїх металургійних підприємств. І почалося це не сьогодні: в 2020 році група увійшла в десятку найкращих металургійних компаній світу за рейтингом агентства Sustainalytics, провідного незалежного постачальника досліджень, рейтингів і даних в сфері ESG.
Частка групи Метінвест в загальному обсязі екологічних інвестицій в країні становить понад 40%. Генеральний директор Групи Юрій Риженков пояснює цю цифру бажанням зберегти провідні місця України як виробника металургійної продукції в умовах швидкого посилення вимог до екологічності: «Це показує, що, на відміну від загального тренду на деіндустріалізацію в країні, Метінвест вибрав інвестиційний шлях, який дозволить нам в довгостроковій перспективі і зберегти стратегічно важливу індустрію, і бути екологічно чистими, а також відповідати всім світовим стандартам».
НОВИНИ НА КОРДОНАХ
Головна новина запропонованого проекту - навіть не прискорення темпів декарбонізації самого ЄС, а впровадження політики боротьби з перенесенням за межі Євросоюзу підприємств, які генерують великі обсяги парникових газів і інших викидів. Іншими словами, вони збираються виключити можливість ховати вуглецевий слід за межами ЄС. Для цього створять механізм коригування меж викидів вуглецю (CBAM), тобто спеціальними податками будуть обкладатися імпорт продуктів, вироблених з «брудним» технологіям. Вони пояснюють потребу в такому механізмі просто.
В ЄС вважають, що вони не повинні ставити свою економіку в неконкурентоздатне становище порівняно з економіками тих країн, де вуглецеві норми слабкі і вимоги до екологічності повністю набагато м'якші, ніж в Західній Європі.
І ось тут виникає проблема: щоб розрахувати карбонові податки на імпорт тих чи інших товарів, потрібна точна оцінка викидів парникових газів - що не завжди можливо в країнах, що розвиваються. Наприклад, зважаючи на непрозорість обліку в таких країнах або навіть пряму фальсифікацію. Але не біда - вирішили в Єврокомісії, ми скористаємося тим же механізмом, що передбачений в СОТ (Світовій організації торгівлі) для антидемпінгових процесів. Там допускається можливість, наприклад, «конструювати» ринкові ціни для країн з неринковою економікою. Ось і для оцінки «карбонових» товарів в тій чи іншій непрозорій економіці Єврокомісія хоче застосовувати дуже простий прийом, звичайно, вигідний ЄС. Братимуть обсяг викидів для того чи іншого «непрозорого» товару на рівні, який характерний для 10% гірших в ЄС виробництв.
Збудовані і пріоритети: в першу чергу будуть відслідковувати вуглецевий слід таких товарів, як цемент, сталь (а також сировина для її отримання), алюміній, мінеральні добрива. Виробництво таких товарів в ЄС буде модернізуватися, щоб різко скоротити вуглецевий слід. Ну і не відкидається виведення таких виробництв за кордон, але тут треба пам'ятати, що їхній імпорт буде обкладатися екологічними податками.
Для України це чутлива тема: вітчизняні компанії поставляють в країни ЄС сталь і залізорудну сировину, агропродукцію і багато чого ще. Алюміній, цемент і мінеральні добрива - це, скоріше, не про нас. Але ось треба пам'ятати, що відстежувати будуть весь виробничий ланцюжок. Тобто при імпорті агропродукції можуть з'ясовувати, наскільки екологічними були добрива, що застосовувалися при її виробництві. Мабуть, найсильнішими викликами буде трансформація вітчизняної металургії і гірничорудної промисловості.
Українська металургія поки програє європейській в зниженні викидів парникових газів: в Україні припадає 2,3 тонни СО2 на тонну сталі, в Європі - 1,9 тонн. Це відставання є проблемою, але воно ж показує шлях трансформації.
«У нас є серйозний потенціал в зменшенні вуглецевого сліду, використовуючи існуючі технології: енергозбереження, використання газів, що відходять, і тепла, використання правильного поєднання палива, обміну газами. Це те, чим Метінвест активно займається», - зазначає гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.
На підприємствах Групи основна частка викидів СО2 припадає на виробництво чавуну, де вуглець використовується як відновник заліза. Тому основний фокус дорожньої карти компанії з декарбонізації - на виробництві чавуну і сталі. Йдеться про поступову відмову від традиційної схеми, коли в доменних печах виробляється чавун, а з чавуну виплавляється сталь в конвертерах. Замість цього група Метінвест розпочала перехід до альтернативної технології: виробництва заліза прямого відновлення (DRI), з якого в електросталеплавильних печах виготовляється сталь.
Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені: на початку 2021 року Центральний ГЗК (Кривий Ріг) почав виробляти DRI-окатиші. «Ми випускаємо сировину, яка може використовуватися для низьковуглецевого виробництва сталі. Подальші наші кроки включають будівництво модулів з прямого відновлення заліза і перехід до електрометалургії. А в перспективі ці технології можна пов'язати з поновлюваними джерелами енергії і воднем, коли він стане доступним для промисловості», - пояснює стратегію трансформації Риженков. «Близько 20-30% зниження можна досягти за рахунок використання водню в традиційному виробництві металургії. Сьогодні у нас такий проект рухається», - додав він, маючи на увазі будівництво заводу з виробництва водню в Маріуполі. Одержуваний на цьому заводі водень буде використовуватися для виробництва сталі з низьким рівнем викидів.
НОВІ НОВИНИ
Досі авіація, морський транспорт, ЖКГ були фактично за межами Green Deal, але тепер Єврокомісія наполягає на відмові від безкоштовних дозволів на викиди СО2 для авіації. Очевидно, що це призведе до зростання витрат авіакомпаній і зростання цін для їхніх клієнтів. Тому що інноваційні низьковуглецеві види авіапалива дорожчі. Уже зараз європейські авіакомпанії при купівлі квитків пропонують опцію «знизити викид СО2», доплативши кілька євро. Тепер вибору не буде - платитимемо усі.
На перший погляд, нас не особливо торкнеться морська ініціатива FuelEU - вона повинна стимулювати впровадження екологічно безпечного палива на морському транспорті та технологій з нульовим рівнем викидів. Це все буде застосовано до суден, що заходить в порти Європи. Але так чи інакше призведе до зростання витрат на транспорт, і ми побачимо це в певному зростанні цін.
Гранично жорсткі умови висунуті для продажу нових автомобілів - починаючи з 2035 року ці фірми не повинні мати викидів. Тобто в ЄС заборонять продаж авто з двигунами внутрішнього згоряння. Очевидно, введуть стимули для того, щоб європейці з такими машинами скоріше розлучалися, змінюючи на електро. В Україну хлине потік дешевих старих авто - вже не дизельних, як зараз, а з бензиновими двигунами.
Ну й енергетика: планують довести до 40% частку енергії з поновлюваних джерел до 2030 року. Досягатися це буде шляхом використання поновлюваних джерел енергії на транспорті, опаленні і охолодженні будівель, а також в промисловості. Нам доведеться брати з них приклад - нарощувати частку гідро-, атомної та поновлюваних джерел енергії. І, звичайно, утилізувати все, що може давати енергію. Тому що вуглецевий слід електроенергії буде «бруднити» будь-який товар, при виробництві якого вона використовується. А отже, будуть проблеми при експорті таких товарів.
Проведення декарбонізації для України значною мірою вимушений крок. Якщо не почати сьогодні, то через чотири-п'ять років експорт багатьох видів продукції буде фактично заблокований. Але одночасно це і жорсткий стимул до модернізації традиційних промислових підприємств. «Якби ми не замислювалися про декарбонізацію, ми б не дивилися на можливості прямого відновлення заліза або електрометалургії. З'явилася історія з декарбонізацією - виникла ідея використовувати високоякісні окатиші замість брухту. І виявилося, що в процесі декарбонізації ми можемо дати друге життя українській металургії», - вважає Риженков.
Як керівник індустріальної групи - лідера з декарбонізації Риженков наполягає на якнайшвидшому формуванні стратегії в рамках всієї країни, інакше трансформація затягнеться і буде коштувати занадто дорого: «Перед українською промисловістю стоїть серйозне завдання, яке вплине на життя всієї країни. Декарбонізація може повністю змінити і виробництво, і технології. Чим раніше бізнес і держава вироблять єдиний підхід до досягнення вуглецевої нейтральності, тим легше цей процес пройде для економіки України».
ГОВОРЯТЬ ІНІЦІАТОРИ FIT55
Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії
Економія викопного палива досягла своєї межі. Ми хочемо залишити наступному поколінню здорову планету, а також хороші робочі місця і зростання, яке не шкодить нашій природі. Європейський зелений курс - це наша стратегія зростання, спрямована на декарбонізацію економіки. Європа була першим континентом, який оголосив себе кліматично нейтральним до 2050 року, а тепер ми перші, хто виклав на стіл конкретну дорожню карту. Європа веде переговори про кліматичну політику через інновації, інвестиції і соціальну компенсацію.
Франс Тіммерманс, виконавчий віце-президент ЄК з Green Deal
Це десятиліття вирішального кроку в боротьбі з кризами, пов'язаними з кліматом і біорізноманіттям. ЄС поставив амбітні цілі, і сьогодні ми представляємо, як ми можемо їх досягти. Досягнення зеленого і здорового майбутнього для всіх зажадає значних зусиль в кожному секторі і в кожній державі-члені. Разом наші пропозиції будуть стимулювати необхідні зміни, дозволять всім громадянам якнайшвидше відчути переваги дій із боротьби зі зміною клімату і нададуть підтримку найбільш вразливим домогосподарствам. Перехід Європи буде справедливим, екологічним і конкурентоспроможним.
Паоло Джентілоні, єврокомісар з економіки
Ми оновлюємо наші 20-річні правила оподаткування енергії, щоб стимулювати використання більш екологічних видів палива та знизити шкідливу конкуренцію за рахунок податків на енергію. І ми пропонуємо механізм коригування меж викидів вуглецю, який приведе у відповідність ціну на імпорт «вуглецевих» товарів з ціною, що діє в ЄС. У повній відповідності з нашими зобов'язаннями перед СОТ це гарантує, що наші кліматичні амбіції не будуть підірвані іноземними фірмами, до яких висуваються більш м'які екологічні вимоги. Це також сприятиме впровадженню більш екологічних стандартів за межами наших кордонів.
Кадрі Сімсон, єврокомісар з питань енергетики
Щоб досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, нам потрібно перетворити еволюцію поновлюваних джерел енергії на революцію і переконатися, що енергія не витрачається даремно. Сьогоднішні пропозиції ставлять більш амбітні цілі, усувають бар'єри та додають стимули, щоб ми ще швидше просувалися до системи з нульовим чистим енергоспоживанням.
Адіна Велеан, єврокомісар з транспорту
З нашими трьома транспортними ініціативами - ReFuel Aviation, FuelEU Maritime і Регламентом інфраструктури альтернативних видів палива - ми підтримаємо перехід транспортного сектора до системи, орієнтованої на майбутнє. Ми створимо ринок екологічно безпечних альтернативних видів палива та низьковуглецевих технологій, а також створимо необхідну інфраструктуру для забезпечення широкого впровадження транспортних засобів і суден з нульовим рівнем викидів. Це шанс зробити ЄС провідним ринком для передових технологій.
Віргініюс Сінкявічюс, єврокомісар з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства
Ми повинні розширити використання методів, сприятливих для біорізноманіття, і забезпечити здоров'я і стійкість лісових екосистем. Лісова стратегія змінює правила гри в тому, як ми захищаємо, керуємо і вирощуємо наші ліси для нашої планети, людей і економіки.